транскрибувати —
транскрибува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
транскрибувати —
ТРАНСКРИБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, спец. Робити транскрипцію чого-небудь. Транскрибуючи [іншомовне] ім'я, ми ніби зрікаємось зробити його морфологічно своїм (О. Кундзич); Назви фірм прийнято транскрибувати, а не перекладати (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
транскрибувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех., спец. Робити транскрипцію чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
транскрибувати —
ТРАНСКРИБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец. Робити транскрипцію чого-небудь. Транскрибуючи [iншомовне] ім’я, ми ніби зрікаємось зробити його морфологічно своїм (Кундзич, Діези.., 1956, 75).
Словник української мови в 11 томах