Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тривалий

Трива́лий, -ла, -ле

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. тривалий — (який довго триває) довгий, довготривалий, нескінченний, безконечний, затяжний, довголітній.  Словник синонімів Полюги
  2. тривалий — трива́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. тривалий — ТРИВАЛИЙ – ТРИВКИЙ – ТРИВНИЙ Тривалий. Який довго тривав або триває: тривалий час, тривала пауза, тривала боротьба. Тривкий. Який важко зіпсувати, зруйнувати; якого не можна легко зламати, розбити, порвати і т. ін.  Літературне слововживання
  4. тривалий — Протяжний, довгочасний, довготривалий, (час) довгий, (до без кінця) БЕЗКОНЕЧНИЙ, (процес) МЕД. хронічний, затяжний, Р. тривкий  Словник синонімів Караванського
  5. тривалий — див. довгий; терпеливий  Словник синонімів Вусика
  6. тривалий — ТРИВА́ЛИЙ, а, е. 1. Який довго тривав або триває, продовжується й т. ін.; довгочасний. Тривала боротьба українського селянства з пансько-шляхетською Польщею була викликана нестерпним гнітом (М.  Словник української мови у 20 томах
  7. тривалий — -а, -е. 1》 Який довго тривав або триває, продовжується й т. ін.; довгочасний. 2》 рідко. Те саме, що тривкий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тривалий — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  9. тривалий — ТРИВА́ЛИЙ, а, е. 1. Який довго тривав або триває, продовжується й т. ін.; довгочасний. Тривала боротьба українського селянства з пансько-шляхетською Польщею була викликана нестерпним гнітом (Рильський, III, 1956, 17); Знову настала тривала пауза...  Словник української мови в 11 томах
  10. тривалий — Тривалий, -а, -е 1) Продолжительный. Шейк. 2) Прочный, основательный. Шейк.  Словник української мови Грінченка