тривалий

Значення в інших словниках

1. тривалий — (який довго триває) довгий, довготривалий, нескінченний, безконечний, затяжний, довголітній. Словник синонімів Полюги
2. тривалий — трива́лий прикметник Орфографічний словник української мови
3. тривалий — ТРИВАЛИЙ – ТРИВКИЙ – ТРИВНИЙ Тривалий. Який довго тривав або триває: тривалий час, тривала пауза, тривала боротьба. Тривкий. Який важко зіпсувати, зруйнувати; якого не можна легко зламати, розбити, порвати і т. ін. Літературне слововживання
4. тривалий — Протяжний, довгочасний, довготривалий, (час) довгий, (до без кінця) БЕЗКОНЕЧНИЙ, (процес) МЕД. хронічний, затяжний, Р. тривкий Словник синонімів Караванського
5. тривалий — див. довгий; терпеливий Словник синонімів Вусика
6. тривалий — ТРИВА́ЛИЙ, а, е. 1. Який довго тривав або триває, продовжується й т. ін.; довгочасний. Тривала боротьба українського селянства з пансько-шляхетською Польщею була викликана нестерпним гнітом (М. Словник української мови у 20 томах
7. тривалий — -а, -е. 1》 Який довго тривав або триває, продовжується й т. ін.; довгочасний. 2》 рідко. Те саме, що тривкий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
8. тривалий — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
9. тривалий — ТРИВА́ЛИЙ, а, е. 1. Який довго тривав або триває, продовжується й т. ін.; довгочасний. Тривала боротьба українського селянства з пансько-шляхетською Польщею була викликана нестерпним гнітом (Рильський, III, 1956, 17); Знову настала тривала пауза... Словник української мови в 11 томах
10. тривалий — Тривалий, -а, -е 1) Продолжительный. Шейк. 2) Прочный, основательный. Шейк. Словник української мови Грінченка