тривалий
ТРИВА́ЛИЙ, а, е.
1. Який довго тривав або триває, продовжується й т. ін.; довгочасний.
Тривала боротьба українського селянства з пансько-шляхетською Польщею була викликана нестерпним гнітом (Рильський, III, 1956, 17);
Знову настала тривала пауза, і Никодим був злий на себе, що так нескладно повів розмову (Гур., Новели, 1951, 40);
Спільний політ кораблів «Восток-5» і «Восток-6» був розрахований на тривалий час (Наука.., 7, 1963, 4).
2. рідко. Те саме, що тривки́й 1.
Мій пам’ятник стоїть триваліший від міді (Зеров, Вибр., 1966, 281);
Колонки електричних гроз В дротах прогримотіли. І лопає тривалий трос, Як лопаються жили (Бажан, І, 1946, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тривалий — (який довго триває) довгий, довготривалий, нескінченний, безконечний, затяжний, довголітній. Словник синонімів Полюги
- тривалий — трива́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- тривалий — ТРИВАЛИЙ – ТРИВКИЙ – ТРИВНИЙ Тривалий. Який довго тривав або триває: тривалий час, тривала пауза, тривала боротьба. Тривкий. Який важко зіпсувати, зруйнувати; якого не можна легко зламати, розбити, порвати і т. ін. Літературне слововживання
- тривалий — Протяжний, довгочасний, довготривалий, (час) довгий, (до без кінця) БЕЗКОНЕЧНИЙ, (процес) МЕД. хронічний, затяжний, Р. тривкий Словник синонімів Караванського
- тривалий — див. довгий; терпеливий Словник синонімів Вусика
- тривалий — ТРИВА́ЛИЙ, а, е. 1. Який довго тривав або триває, продовжується й т. ін.; довгочасний. Тривала боротьба українського селянства з пансько-шляхетською Польщею була викликана нестерпним гнітом (М. Словник української мови у 20 томах
- тривалий — -а, -е. 1》 Який довго тривав або триває, продовжується й т. ін.; довгочасний. 2》 рідко. Те саме, що тривкий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тривалий — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
- тривалий — Трива́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тривалий — Тривалий, -а, -е 1) Продолжительный. Шейк. 2) Прочный, основательный. Шейк. Словник української мови Грінченка