Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тригонометричний

Тригонометри́чний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. тригонометричний — тригонометри́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. тригонометричний — тригонометри́чний той, що належить до тригонометрії; т-і функції – спільна назва для функцій кута – синуса, косинуса, тангенса, котангенса, секанса й косеканса; обернені т-і функції – спільна назва для функцій: арксинус, арккосинус, арктангенс, арккотангенс, арксеканс і арккосеканс.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. тригонометричний — ТРИГОНОМЕТРИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до тригонометрії. Тригонометричні ряди знаходять собі важливе застосування в численних відділах математики (з наук. літ.); * Образно. Креслять тригонометричні фігури високо в небі запізнілі журавлі (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
  4. тригонометричний — -а, -е. Стос. до тригонометрії. Тригонометрична вежа — споруда, яку встановлюють на місцевості в геодезичному опорному пункті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тригонометричний — ТРИГОНОМЕТРИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до тригонометрії. Тригонометричні ряди знаходять собі важливе застосування в численних відділах математики (Курс мат. анал., II, 1956, 312); *Образно.  Словник української мови в 11 томах