тригонометричний

ТРИГОНОМЕТРИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до тригонометрії.

Тригонометричні ряди знаходять собі важливе застосування в численних відділах математики (Курс мат. анал., II, 1956, 312);

*Образно. Креслять тригонометричні фігури високо в небі запізнілі журавлі (Вишня, II, 1956, 129).

∆ Тригонометри́чна ве́жа — споруда, яку встановлюють на місцевості в геодезичному опорному пункті.

У вікопомну добу славної Січі Запорозької на ній [Гострій могилі] височів маяк кордонної сторожі січовиків, а тепер стоїть як символ миру і праці чотиринога тригонометрична вежа (Добр., Тече річка.., 1961, 11).

Значення в інших словниках

1. тригонометричний — тригонометри́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тригонометричний — тригонометри́чний той, що належить до тригонометрії; т-і функції – спільна назва для функцій кута – синуса, косинуса, тангенса, котангенса, секанса й косеканса; обернені т-і функції – спільна назва для функцій: арксинус, арккосинус, арктангенс, арккотангенс, арксеканс і арккосеканс.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. тригонометричний — ТРИГОНОМЕТРИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до тригонометрії. Тригонометричні ряди знаходять собі важливе застосування в численних відділах математики (з наук. літ.); * Образно. Креслять тригонометричні фігури високо в небі запізнілі журавлі (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
4. тригонометричний — -а, -е. Стос. до тригонометрії. Тригонометрична вежа — споруда, яку встановлюють на місцевості в геодезичному опорному пункті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тригонометричний — Тригонометри́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)