тринькати —
три́нькати 1 дієслово недоконаного виду витрачати розм. три́нькати 2 дієслово недоконаного виду видавати звуки
Орфографічний словник української мови
тринькати —
див. МАРНОТРАТИТИ, (на гітарі) бренькати
Словник синонімів Караванського
тринькати —
див. бренькати; марнотратити
Словник синонімів Вусика
тринькати —
ТРИ́НЬКАТИ¹, аю, аєш, недок., що і без прям. дод., розм. Неощадливо, нерозумно витрачати гроші, майно тощо. [Петро:] А то з панночки, ти думаєш, буде помішниця [помічниця]?...
Словник української мови у 20 томах
тринькати —
I -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Неощадливо, нерозумно витрачати гроші, майно тощо. II -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. і неперех., на чому, рідко. Те саме, що бринькати 2). 2》 тільки 3 ос., неперех. Видавати уривчасті дрижачі звуки. || Видавати ритмічні, розмірені звуки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тринькати —
ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.
Словник синонімів української мови
тринькати —
ТРИ́НЬКАТИ¹, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Неощадливо, нерозумно витрачати гроші, майно тощо. [Петро:] А то з панночки, ти думаєш, буде помішниця [помічниця]?...
Словник української мови в 11 томах
тринькати —
Тринькати, -каю, -єш гл. 1) Расточать, мотать, спускать деньги. 2) Картавить, нехорошо произносить. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка