тронний

Тро́нний, -на, -не

Значення в інших словниках

1. тронний — тро́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тронний — ТРО́ННИЙ, а, е. Стос. до трону; признач. для трону. Він зітхнув і прикусив краєчок вуса, скоса позираючи на юрбу, що скупчилась навколо тронного місця королів (Н. Рибак); Тронний зал.  Словник української мови у 20 томах
3. тронний — -а, -е. Стос. до трону; признач. для трону. Тронний зал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тронний — ТРО́ННИЙ, а, е. Стос. до трону; признач. для трону. Він зітхнув і прикусив краєчок вуса, скоса позираючи на юрбу, що скупчилась навколо тронного місця королів (Рибак, Помилка.., 1956, 212); Тронний зал. Тро́нне крі́сло — трон.  Словник української мови в 11 томах