тронний

тро́нний

-а, -е.

Стос. до трону; признач. для трону. Тронний зал.

Значення в інших словниках

1. тронний — тро́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тронний — ТРО́ННИЙ, а, е. Стос. до трону; признач. для трону. Він зітхнув і прикусив краєчок вуса, скоса позираючи на юрбу, що скупчилась навколо тронного місця королів (Н. Рибак); Тронний зал.  Словник української мови у 20 томах
3. тронний — Тро́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. тронний — ТРО́ННИЙ, а, е. Стос. до трону; признач. для трону. Він зітхнув і прикусив краєчок вуса, скоса позираючи на юрбу, що скупчилась навколо тронного місця королів (Рибак, Помилка.., 1956, 212); Тронний зал. Тро́нне крі́сло — трон.  Словник української мови в 11 томах