1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тронний

тро́нний

-а, -е.

Стос. до трону; признач. для трону. Тронний зал.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тронний — тро́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тронний — ТРО́ННИЙ, а, е. Стос. до трону; признач. для трону. Він зітхнув і прикусив краєчок вуса, скоса позираючи на юрбу, що скупчилась навколо тронного місця королів (Н. Рибак); Тронний зал. Словник української мови у 20 томах
  3. тронний — Тро́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тронний — ТРО́ННИЙ, а, е. Стос. до трону; признач. для трону. Він зітхнув і прикусив краєчок вуса, скоса позираючи на юрбу, що скупчилась навколо тронного місця королів (Рибак, Помилка.., 1956, 212); Тронний зал. Тро́нне крі́сло — трон. Словник української мови в 11 томах