троє —
тро́є числівник кількісний
Орфографічний словник української мови
троє —
Трьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: ведмедів, дядьків, коней, купців, мисливців, партизанів, слуг, хлопців, вікон, літ, полотен, голів, дівчат, дітей, людей, саней; на дорогу вийшло троє, всі троє побігли, нас було троє, відер з троє. Пор. двоє.
Літературне слововживання
троє —
ТРО́Є, трьох, числ. кільк., збірн. Три (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині).
Словник української мови у 20 томах
троє —
трьох, числ. кільк. Збірн. до три. || у знач. ім.
Великий тлумачний словник сучасної мови
троє —
за трьох, зі сл. працюва́ти. Дуже багато, інтенсивно, віддаючи всі сили. — Працювати маєте не за страх, а за совість.— Господи, працюватиму за трьох (М. Стельмах). комбіна́ція з трьох па́льців, жарт. Дуля. Анарх ..
Фразеологічний словник української мови
троє —
ТРИ (назва числа 3 і його цифрового позначення), ТРІ́ЙКА, ТРО́Є збірн., ТРІ́ЙКО збірн. розм., ТРІ́ЙЦЯ збірн. розм.
Словник синонімів української мови
троє —
ТРО́Є, трьох, числ. кільк. Збірн. до три. Троє людей різного віку підходять до Нартала і Руфіна (Л. Укр., II, 1951, 488); За командиром їхало ще троє саней (Мик., II, 1957, 308); Бульба підійшов до возів: біля найбільшого воза сиділо троє слуг (Довж.
Словник української мови в 11 томах
троє —
Тро́є, трьох числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Левиц. І. 158. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма. Троєма кіньми поїхав. Камен. у. З троєма дітьми приїздила. Камен. у.
Словник української мови Грінченка