Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тріолет

Тріоле́т, -та; -ле́ти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. тріолет — тріоле́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тріолет — ТРІОЛЕ́Т, а, ч., літ. Окрема строфа, що складається з восьми рядків, із яких четвертий і сьомий повторює перший рядок, а восьмий – другий. Невичерпно різноманітний був Франко і щодо форми. Ми знаходимо в нього і канонічні форми – терцини, сонети, октави, тріолети (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  3. тріолет — -а, ч., літ. Написаний на дві рими вірш із восьми рядків, із яких четвертий і сьомий повторює перший рядок, а восьмий – другий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тріолет — тріоле́т (франц. triolet) форма вірша, що склався у середні віки, близька до французького рондо (2).  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тріолет — ТРІОЛЕ́Т, а, ч., літ. Написаний на дві рими вірш із восьми рядків, із яких четвертий і сьомий повторює перший рядок, а восьмий — другий. Невичерпно різноманітний був Франко і щодо форми. Ми знаходимо в нього і канонічні форми — терцини, сонети, октави, тріолети (Рильський, III, 1956, 268).  Словник української мови в 11 томах