Значення в інших словниках
-
тріпання —
трі́пання іменник середнього роду від: трі́пати тріпа́ння іменник середнього роду від: тріпа́ти розм.
Орфографічний словник української мови
-
тріпання —
ТРІПА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тріпа́ти. – Іч, гарна яка! Іч, яка хороша стала! – хвалив він її, тріпаючи її своєю невеличкою білою рукою по її повній щоці. Від того тріпання била кров у Христине лице, приливала у голову (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
тріпання —
I тр`іпання-я, с. Дія за знач. тріпати і тріпатися та звуки, утворювані цією дією. II тріп`ання-я, с., розм. Дія за знач. тріпати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тріпання —
ТРІ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. трі́пати і трі́патися та звуки, утворювані цією дією. Тихо підходили до озера. Прислухались. На озері жирувала дичина. Чулося тріпання пташиних крил (Збан.
Словник української мови в 11 томах
-
тріпання —
Тріпання, -ня с. 1) Дерганіе. Шейк. 2) Битье, наказаніе розгами. Шейк. 3) Выколачиваніе, вытряхиваніе. Шейк. 4) Хлопаніе (крыльями, напр).
Словник української мови Грінченка