Значення в інших словниках
-
тужливий —
тужли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
тужливий —
Тоскний, повний туги, сумний, смутний, жалібний, жалісний, журний, журливий, (звук — ще) сиротливий.
Словник синонімів Караванського
-
тужливий —
див. сумний
Словник синонімів Вусика
-
тужливий —
[тужливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
-
тужливий —
ТУЖЛИ́ВИЙ, а, е. Сповнений туги. Тужлива, безпорадна самотина обгортає холодом (С. Васильченко); Йому здалося, що і в бійців був такий же настрій: і радісний, і тужливий (П. Панч); // Який виражає тугу, сум.
Словник української мови у 20 томах
-
тужливий —
-а, -е. Сповнений туги. || Який виражає тугу, сум. || перен. Жалібний, протяжний (про крик птахів). || перен. Який навіває тугу, сум.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тужливий —
СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ...
Словник синонімів української мови
-
тужливий —
ТУЖЛИ́ВИЙ, а, е. Сповнений туги. Тужлива, безпорадна самотина обгортає холодом (Вас., II, 1959, 27); Йому здалося, що і в бійців був такий же настрій: і радісний, і тужливий (Панч, О. Пархом., 1939, 160); // Який виражає тугу, сум.
Словник української мови в 11 томах