Значення в інших словниках
-
туманіти —
(ставати нездатним сприймати) дурніти, чманіти.
Словник синонімів Полюги
-
туманіти —
тумані́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
туманіти —
(- зір) потьмарюватися; (- розум) сов. туманитися; (- людей) дурніти, тупіти, с. чманіти; (- очі) соловіти; (у присмерку) бовваніти; (від морозу) братися памороззю; (- обличчя) похмурніти.
Словник синонімів Караванського
-
туманіти —
ТУМАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним. Потім краплі впали теплі, туманіє далина (М. Рудь); Туманіє і губиться в долині село (І. Цюпа); // Виднітися в тумані; виднітися, як у тумані, як крізь туман.
Словник української мови у 20 томах
-
туманіти —
-ію, -ієш, недок. 1》 Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним. || Виднітися в тумані; виднітися, як у тумані, як крізь туман. || перен. Ставати невиразним, нечітким; забуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
туманіти —
голова́ тумані́є (тума́ни́ться, чмані́є і т. ін.) від чого і без додатка. Хто-небудь втрачає чіткість думки, здатність виразно сприймати все навколишнє (від хвилювання, сильного болю, голоду і т. ін.).
Фразеологічний словник української мови
-
туманіти —
ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм.
Словник синонімів української мови
-
туманіти —
ТУМАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним. Потім краплі впали теплі, туманіє далина (Рудь, Дон. зорі, 1958, 106); Туманіє і губиться в долині село (Цюпа, Назустріч..
Словник української мови в 11 томах
-
туманіти —
Тумані́ти, -ні́ю, -єш гл. 1) Казаться какъ бы въ туманѣ, покрываться туманомъ. На лісі туманіє. Черк. у. 2) Одурѣвать, до одурѣнія доходить отъ скуки, одуряющей работы, неотвязной мысли и пр. З похмілля туманіла. Мкр. Н.
Словник української мови Грінченка