турки —
ТУ́РКИ, ів, мн. (одн. ту́рок, рка, ч.; турке́ня і рідко турча́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Туреччини. Заступила чорна хмара Та білую хмару. Виступили з-за лиману З турками татари (Т.
Словник української мови у 20 томах
турки —
-ів, мн. (одн. турок, -рка, ч.; туркеня і рідко турчанка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Туреччини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
турки —
ТУ́РКИ, ів, мн. (одн. ту́рок, рка, ч.; турке́ня і рідко турча́нка, и, ж.) — Народ, що становить основне населення Туреччини. Заступила чорна хмара Та білую хмару. Виступили з-за лиману З турками татари (Шевч.
Словник української мови в 11 томах