Значення в інших словниках
-
тюрки —
тюрки – турки – туркмени Розрізняються значенням. Тюрки – велика група споріднених за мовою народів, до яких належать татари, узбеки, азербайджанці, казахи, киргизи, башкири, туркмени, якути, каракалпаки, турки тощо. Похідне тюркський.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
тюрки —
ТЮРКИ – ТУРКИ – ТУРКМЕНИ Тюрки, -ів, мн. (одн. тюрок, -рка). Велика група споріднених за мовою народів, до яких належать татари, узбеки, азербайджанці, казахи, киргизи, башкири, туркмени, якути, каракалпаки, турки тощо. Пох. тюркський. Турки, -ів, мн.
Літературне слововживання
-
тюрки —
ТЮ́РКИ, ків, мн. (одн. тюрк, а, ч.; тюрча́нка, и, ж.). Велика група споріднених за мовою народів (татар, узбеків, азербайджанців, казахів, киргизів, якутів, турків та ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
тюрки —
-ків, мн. (одн. тюрк, -а, ч.; тюрчанка, -и, ж.). Велика група споріднених за мовою народів (татар, узбеків, азербайджанців, казахів, киргизів, якутів, турків та ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тюрки —
ТЮ́РКИ, ків, мн. (одн. тюрк, а, ч., тюрча́нка, и, ж.). Велика група споріднених за мовою народів (татар, узбеків, азербайджанців, казахів, киргизів, якутів, турків та ін.).
Словник української мови в 11 томах