тямка

Тя́мка, -мки, -мці; тямки́, тямо́к

Значення в інших словниках

1. тямка — Тя́мка: — пам'ять, згадка [51,52] тямка (21, 383) – “думка, гадка”; [ІЦ-2006]  Словник з творів Івана Франка
2. тямка — (розумові дані) розум, свідомість, пам'ять.  Словник синонімів Полюги
3. тямка — тя́мка іменник жіночого роду тяма  Орфографічний словник української мови
4. тямка — Тя́мка. Поняття. Коли хто, розмовляючи із неграмотним чоловіком ужиє н. пр. слова “папірус ”, а він того папіруса на очі не бачив ні в дійсности, ні намальованим і ніхто йому того слова не пояснював, то він почув би тільки саме слово...  Українська літературна мова на Буковині
5. тямка — див. пам'ять  Словник синонімів Вусика
6. тямка — ТЯ́МКА, и, ж.; мн. тямки́, мо́к; розм. 1. Те саме, що тя́ма. – Він працьовитий, щиросердий, і в його в тямка в голові (І. Нечуй-Левицький); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість, Оддав Іблісу тямку, й серце, й душу (А.  Словник української мови у 20 томах
7. тямка — -и, ж.; мн. тямки, -мок; розм. 1》 Те саме, що тяма. 2》 рідко. Пам'ять, згадка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. тямка — без тя́ми (рідше без тя́мки, без тя́мку) (в голові́). Нічого не усвідомлюючи; несамовито. І ходжу я по місту без тями (В. Сосюра); Прокіп.., не розбираючи, що то він косить, .. зайшов в бур’ян і без тямки в голові косив бур’яни, аж грабки дзвеніли (І.  Фразеологічний словник української мови
9. тямка — ПА́М'ЯТЬ (здатність запам'ятовувати; запас вражень, що зберігаються в свідомості), ПА́М'ЯТОК рідше, ТЯ́МКА розм., ПА́МКА діал., ПО́МКА діал. Пам'ять у нього гарна — кожне слово в голові (Ю.  Словник синонімів української мови
10. тямка — ТЯ́МКА, и, ж.; мн. тямки́, мо́к; розм. 1. Те саме, що тя́ма. — Він працьовитий, щиросердий, і в його в тямка в голові (Н.-Лев., VI, 1966, 365); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість, Оддав Іблісу тямку, й серце, й душу (Крим.  Словник української мови в 11 томах