тікати —
1. цокотіти, цокотнути, зіцокотіти, зіцокотнути, поцокотіти, теленькати, теленькнути, вителенькувати, вителенькнути, зітеленькувати, зітеленькнути, потеленькувати, потеленькати, див. тенькати 2. це див. убігати
Словник чужослів Павло Штепа
тікати —
ТІ́КАТИ, ає, недок., розм. Рівномірно, розмірено постукувати (перев. про годинник, годинниковий механізм). Тихо-тихо так у кімнаті; тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері... (Г.
Словник української мови у 20 томах
тікати —
тіка́ти: ◊ тіка́ти як від сте́клого пса уникати напасника або ворога (Франко) ◊ тіка́ти я́кби кри́ла несли утікати дуже швидко, стрімголов (Франко) ◊ тіка́ти я́кби пси гна́ли утікати зі страху (Франко)||тікати якби чорти гонили ◊ тіка́ти я́кби чорти́ гони́ли = тіка́ти я́кби пси гна́ли
Лексикон львівський: поважно і на жарт
тікати —
Від Бога хоч і тікай, а він зловить. Від Бога ніде не сховаєшся. Тікав від диму, а попав у яму. Тікав від диму, та впав у вогонь. Тікав від диму, та попав у вогонь. Хотів уникнути меншої біди, та потрапив у більшу.
Приповідки або українсько-народня філософія
тікати —
I т`ікати-ає, недок., розм. Рівномірно, розмірено постукувати (перев. про годинник, годинниковий механізм). II тік`ати-аю, -аєш, недок. 1》 Бігти, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тікати —
душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т. ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т. ін.) з ті́ла чия і без додатка. Хто-небудь помирає, гине. Вслід (Низ) .. стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І.
Фразеологічний словник української мови
тікати —
ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) підсил., ЦО́РКАТИ діал., ЦОРКОТА́ТИ (ЦОРКОТІ́ТИ) підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИ розм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ (ТИ́КАТИ) розм., ТА́КАТИ розм.
Словник синонімів української мови
тікати —
ТІ́КАТИ, ає, недок., розм. Рівномірно, розмірено постукувати (перев. про годинник, годинниковий механізм). Тихо-тихо так у кімнаті; тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері… (Хотк.
Словник української мови в 11 томах
тікати —
Тіка́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Бѣжать, убѣгать. Тікають не від калача, а від бича. Шейк. 2) Тікай! Уходи, прочь! А тікай, бо мені сюди треба. Полт. у. Геть, тікай собі! Полт. г. Тікай з моїх очей! Стор. МПр. 35. --------------- Тікати, -каю, -єш гл.
Словник української мови Грінченка