тікати
Тіка́ти, -ка́ю, -єш
гл.
1) Бѣжать, убѣгать. Тікають не від калача, а від бича. Шейк.
2) Тікай! Уходи, прочь! А тікай, бо мені сюди треба. Полт. у. Геть, тікай собі! Полт. г. Тікай з моїх очей! Стор. МПр. 35.
---------------
Тікати, -каю, -єш
гл. Бѣгать тічкою. Вовки од Ганни Зачаття аж до Водохрища тікають, а на Водохрещі розскакуються. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка