убивство —
уби́вство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
убивство —
Душогубство, смертовбивство, убиття, забиття, умертвіння, г. морд, мордерство, д. головництво, забивство, жрґ. мокре діло; (дітей) дітовбивство, (брата) братовбивство; (масове) убивання, кроволиття, кровопролиття, г. масакра, с. ґеноцид; (як кара) СТРАТА.
Словник синонімів Караванського
убивство —
УБИ́ВСТВО (ВБИ́ВСТВО), а, с. Дія за знач. убива́ти¹, уби́ти¹. Павло Гречаний, побачивши таке, зняв шапку і кричав, махаючи нею: .. Уб'єте ж чоловіка!...
Словник української мови у 20 томах
убивство —
(вбивство), -а, с. Дія за знач. убивати, убити I. || Насильницьке позбавлення життя як карний злочин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
убивство —
СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛО іст.; РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ (ПОВІ́ШАННЯ) (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП'Я́ТТЯ...
Словник синонімів української мови
убивство —
УБИ́ВСТВО (ВБИ́ВСТВО), а, с. Дія за знач. убива́ти, уби́ти¹. Павло Гречаний, побачивши таке, зняв шапку і кричав, махаючи нею: ..Уб’єте ж чоловіка! — Але його ніхто не слухав, і вбивство продовжувалось (Тют.
Словник української мови в 11 томах