Значення в інших словниках
-
убогий —
убо́гий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
убогий —
Бідний, небагатий, незаможний, злиденний; (одяг) недорогий, непишний, непоказний, простий; (врожай) мізерний; (обід) не ситний; (- щастя) недостатній, щербатий; (вираз) не яскравий, сірий; (колос) миршавий; (- душу) бідолашний; (блазень) нікчемний; (духом) ІД. вбогодухий.
Словник синонімів Караванського
-
убогий —
див. бідний
Словник синонімів Вусика
-
убогий —
[ўбогией] = вбогий м. (на) -гому/-г'ім, мн. -г'і
Орфоепічний словник української мови
-
убогий —
УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), а, е. 1. Який живе в нестатках, злиднях; бідний; протилежне багатий. Він був убогий собі сирота, усе ходив по наймах, у чумаках да в чабанах (Ганна Барвінок); – Може, кого любить..
Словник української мови у 20 томах
-
убогий —
(вбогий), -а, -е. 1》 Який живе в нестатках, злиднях; бідний; прот. багатий. || Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. || у знач. ім. убогий (вбогий), -гого, ч.; убога (вбога), -гої, ж. Бідна людина. || Старець, жебрак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
убогий —
умо́м убо́гий. Розумово обмежений, нетямущий; дурний. (Прісцілла:) Та хіба ж усі такі, як той клієнт, умом убогий? (Леся Українка).
Фразеологічний словник української мови
-
убогий —
БЕЗДА́РНИЙ (створений неталановитою людиною), СІ́РИЙ, УБО́ГИЙ підсил. Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії (картина І.
Словник синонімів української мови
-
убогий —
УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), а, е. 1. Який живе в нестатках, злиднях; бідний; протилежне багатий. Він був убогий собі сирота, усе ходив по наймах, у чумаках да в чабанах (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах
-
убогий —
Убогий, -а, -е Бѣдный, неимущій. Не той убогий, хто трошки має, а той, що не знав годі — все жадає. посл. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80.
Словник української мови Грінченка