Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

угадник

Уга́дник, -ка; -ники, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. угадник — уга́дник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. угадник — УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), а, ч. Той, хто вміє вгадувати що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. угадник — (вгадник), -а, ч. Той, хто вміє вгадувати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угадник — ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКО розм., УГА́ДЬКО (ВГА́ДЬКО) розм. Відгадувач думок; Відгадник таємниць. — От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко).  Словник синонімів української мови
  5. угадник — УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), а, ч. Той, хто вміє вгадувати що-небудь.  Словник української мови в 11 томах