УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), а, ч. Той, хто вміє вгадувати що-небудь.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
угадник —
уга́дник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
угадник —
УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), а, ч. Той, хто вміє вгадувати що-небудь.
Словник української мови у 20 томах
угадник —
(вгадник), -а, ч. Той, хто вміє вгадувати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
угадник —
ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКО розм., УГА́ДЬКО (ВГА́ДЬКО) розм. Відгадувач думок; Відгадник таємниць. — От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко).
Словник синонімів української мови