угадництво

УГА́ДНИЦТВО (ВГА́ДНИЦТВО), а, с., розм. Уміння вгадувати що-небудь.

— Ти ж, князю, хочеш, щоб було все, як у ромеїв, а Київ щоб став, як Царьгород. —Звідки відаєш? — здивувався Ярослав угадництву старого (Загреб., Диво, 1968, 554).

Значення в інших словниках

1. угадництво — уга́дництво іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. угадництво — УГА́ДНИЦТВО (ВГА́ДНИЦТВО), а, с., розм. Уміння вгадувати що-небудь. – Ти ж, князю, хочеш, щоб було все, як у ромеїв, а Київ щоб став, як Царьгород. – Звідки відаєш? – здивувався Ярослав угадництву старого (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. угадництво — (вгадництво), -а, с., розм. Уміння вгадувати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови