угода —
I акт, вимовки (умовна плата за наречену, данина її сім'ї), декларація, договір і договір, домова, домовини (обрядовий договір батьків перед весіллям дітей), домовленість, домовлянка, заручини, заява, змова, змовини, конвенція, контракт, концесія...
Словник синонімів Вусика
угода —
УГО́ДА (ВГО́ДА), и, ж. 1. Взаємна домовленість про що-небудь. – Годі співати, співак. – А от не покину, – розсердився Терентій. – Що за кара господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! Не було такої угоди (О.
Словник української мови у 20 томах
угода —
(англ. аgreement) дія, спрямована на встановлення, зміну або припинення правових відносин юридичних чи фізичних осіб, зокрема, з господарських питань.
Економічний словник
угода —
(вгода), -и, ж. 1》 Взаємна домовленість про що-небудь. 2》 Договір, за яким встановлюються взаємні зобов'язання щодо чого-небудь. || Згода між ким-небудь на основі якоїсь вигоди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
угода —
ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов'язання, письмове або усне, про права та обов'язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Д заст., РЯД заст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Т заст.
Словник синонімів української мови
угода —
УГО́ДА (ВГО́ДА), и, ж. 1. Взаємна домовленість про що-небудь. — Годі співати, співак. — А от не покину, — розсердився Терентій. — Що за кара господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! Не було такої угоди (Довж.
Словник української мови в 11 томах
угода —
рос. соглашение правовий акт, що є підставою для виникнення або припинення правовідносин. Залежно від кількості осіб, суб'єктів угоди — вони можуть бути одно-, дво- або багатосторонніми. Найпоширенішими є двосторонні...
Eкономічна енциклопедія
угода —
Уго́да, -ди ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. на вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду. МВ. 11 26.
Словник української мови Грінченка