Удава́ти, удаю́, удає́ш; уда́ти, уда́м, удаси́, уда́сть кого
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
удавати —
(робити такий вигляд, для якого немає підстав) прикидатися ким, яким, видавати себе за когось, підроблятися, корчити з себе; симулювати.
Словник синонімів Полюги
удавати —
удава́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
удавати —
< ВДАВАТИ > робити <�брати на себе> вигляд; (з себе) корчити, жм. строїти, клеїти, приставляти, морщити; (на сцені) розігрувати, грати, кн.
Словник синонімів Караванського
удавати —
УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ), удаю́, удає́ш, недок., УДА́ТИ (ВДА́ТИ), уда́м, удаси́, док. 1. кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою.
Словник української мови у 20 томах
удавати —
Видавати, зводити наклеп, обмовляти
Словник застарілих та маловживаних слів
удавати —
(вдавати), удаю, удаєш, недок., удати (вдати), удам, удаси, док., перех. 1》 кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою. || ким, рідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
удавати —
II. НАДАВА́ТИ (про людину — за допомогою виразу обличчя, погляду, пози і т. ін. видозмінювати свою зовнішність у потрібний бік); НАПУСКА́ТИ зі сл. на себе, розм. (надавати своїй поведінці, зовнішності неприродного вигляду, характеру). — Док.
Словник синонімів української мови
удавати —
УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ), удаю́, удає́ш, недок., УДА́ТИ (ВДА́ТИ), уда́м, удаси́, док., перех. 1. кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою.
Словник української мови в 11 томах
удавати —
Удавати, -даю, -єш сов. в. удати, удам, -даси, гл. 1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. МВ. І. 76. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Стор.
Словник української мови Грінченка