Удава́тися, удаю́ся, -є́шся; уда́тися, уда́мся, удаси́ся до кого по що
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
удаватися —
удава́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
удаватися —
< ВДАВАТИСЯ > (кому) щастити, таланити, фортунити; (до кого) звертатися, апелювати, адресуватися; (до чого) уживати що, (до роботи) мати нахил; (до хитрощів) пускатися на що; (у що) ударятися, заглиблюватися, поринати, віддаватися чому...
Словник синонімів Караванського
удаватися —
УДАВА́ТИСЯ (ВДАВА́ТИСЯ), удаю́ся, удає́шся, недок., УДА́ТИСЯ (ВДА́ТИСЯ), уда́мся, удаси́ся, док. 1. тільки 3 ос., також кому. Здійснюватися, успішно завершуватися.
Словник української мови у 20 томах
удаватися —
(вдаватися), удаюся, удаєшся, недок., удатися (вдатися), удамся, удасися, док. 1》 тільки 3 ос., також кому. Здійснюватися, успішно завершуватися. || безос., у сполуч. з інфін. Бути, виявлятися можливим (про здійснення чого-небудь). || перев. док.
Великий тлумачний словник сучасної мови
удаватися —
удава́тися / уда́тися в подро́биці (то́нкощі). Дуже багато приділяти уваги чому-небудь, як правило, другорядному, несуттєвому. Леґіник ображався і платив тою ж самою монетою, неґречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).
Фразеологічний словник української мови
удаватися —
ВКЛИ́НЮВАТИСЯ (УКЛИ́НЮВАТИСЯ) у що (міститися клином, вузькою смугою в чому-небудь), ВРІ́ЗУВАТИСЯ (УРІ́ЗУВАТИСЯ), ВРІЗА́ТИСЯ (УРІЗА́ТИСЯ), ВГАНЯ́ТИСЯ (УГАНЯ́ТИСЯ), ВГО́НИТИСЯ (УГО́НИТИСЯ) рідше, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ) рідше. — Док.
Словник синонімів української мови
удаватися —
УДАВА́ТИСЯ (ВДАВА́ТИСЯ), удаю́ся, удає́шся, недок., УДА́ТИСЯ (ВДА́ТИСЯ), уда́мся, удаси́ся, док. 1. тільки 3 ос., також кому. Здійснюватися, успішно завершуватися. За все береться, та не все вдається (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах