узлуватий —
УЗЛУВА́ТИЙ, а, е, діал. Вузлуватий. Узлуваті сучки та гілки стриміли вгору, наче розчепірені пальці рук (І. Нечуй-Левицький); Дід витяг узлуватими руками Якісь дбайливо складені листки (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
узлуватий —
-а, -е, діал. Вузлуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
узлуватий —
УЗЛУВА́ТИЙ, а, е, діал. Вузлуватий. Узлуваті сучки та гілки стриміли вгору, наче розчепірені пальці рук (Н.-Лев., III, 1956, 142); Дід витяг узлуватими руками Якісь дбайливо складені листки (Рильський, І, 1946, 202).
Словник української мови в 11 томах
узлуватий —
Узлуватий, -а, -е 1) = вузлуватий і. 2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Ном. № 7331. Куций німець узлуватий. Шевч. 213.
Словник української мови Грінченка