узлуватий

УЗЛУВА́ТИЙ, а, е, діал.

Вузлуватий.

Узлуваті сучки та гілки стриміли вгору, наче розчепірені пальці рук (І. Нечуй-Левицький);

Дід витяг узлуватими руками Якісь дбайливо складені листки (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. узлуватий — -а, -е, діал. Вузлуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. узлуватий — Узлува́тий = вузлува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. узлуватий — УЗЛУВА́ТИЙ, а, е, діал. Вузлуватий. Узлуваті сучки та гілки стриміли вгору, наче розчепірені пальці рук (Н.-Лев., III, 1956, 142); Дід витяг узлуватими руками Якісь дбайливо складені листки (Рильський, І, 1946, 202).  Словник української мови в 11 томах
4. узлуватий — Узлуватий, -а, -е 1) = вузлуватий і. 2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Ном. № 7331. Куций німець узлуватий. Шевч. 213.  Словник української мови Грінченка