Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

узяток

Узя́ток, -тку; узя́тки, -тків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. узяток — узя́ток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. узяток — УЗЯ́ТОК (ВЗЯ́ТОК), тку, ч., с. г. Здобич, яку беруть бджоли з квіток медоносних рослин. Цілий день клопочуть бджоли, з лип узяток беручи (Н. Забіла); – Коли бджола де-небудь візьме гарний взяток, то прилетить у вулик і неодмінно вкаже те місце іншим (Є.  Словник української мови у 20 томах
  3. узяток — (взяток), -тку, ч., с. г. Здобич, яку беруть бджоли з квіток медоносних рослин. || Кількість меду, зібраного в пасіці або в окремому вулику за певний проміжок часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. узяток — УЗЯ́ТОК (ВЗЯ́ТОК), тку, ч., с. г. Здобич, яку беруть бджоли з квіток медоносних рослин. Цілий день клопочуть бджоли, з лип узяток беручи (Забіла, У..  Словник української мови в 11 томах
  5. узяток — Узяток, -тку м. 1) Пожива, добыча. Де попам, або музикам не було взятку. Мкр. Н. 33. 2) Сборъ меда и воску у пчелъ. Вже гречки цвітуть — буде добрий взяток. Подол. г.  Словник української мови Грінченка