узяток
УЗЯ́ТОК (ВЗЯ́ТОК), тку, ч., с. г. Здобич, яку беруть бджоли з квіток медоносних рослин.
Цілий день клопочуть бджоли, з лип узяток беручи (Забіла, У.. світ, 1960, 80);
— Коли бджола де-небудь візьме гарний взяток, то прилетить у вулик і неодмінно вкаже те місце іншим (Гуц., З горіха.., 1967, 4);
// Кількість меду, зібраного в пасіці або в окремому вулику за певний проміжок часу.
— Тепер у мене в пасіці рай… Бджоли гудуть… Узяток добрий… Пахне… (Коцюб., І, 1955, 461).
Словник української мови (СУМ-11)