Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

улик

У́лик, звич. ву́лик, -ка

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. улик — у́лик іменник чоловічого роду вулик розм.  Орфографічний словник української мови
  2. улик — Вулик  Словник чужослів Павло Штепа
  3. улик — -а, ч., рідко. Те саме, що вулик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. улик — У́ЛИК див. ву́лик.  Словник української мови у 20 томах
  5. улик — ВУ́ЛИК (спеціально виготовлене з дощок житло для бджіл), У́ЛИК розм., ВУ́ЛІЙ (У́ЛІЙ) діал.; ДУПЛЯ́НКА, КОЛО́ДА, КОЛО́ДКА, ПЕНЬ діал. (таке житло, видовбане з колоди).  Словник синонімів української мови
  6. улик — У́ЛИК, а, ч., рідко. Те саме, що ву́лик. В пасіці гули в уликах бджоли густим глухим гуком (Н.-Лев., II, 1956, 262); Чоловік.. виймає з улика рямця з стільником (Вас., III, 1960, 329).  Словник української мови в 11 томах