улик

У́ЛИК, а, ч., рідко. Те саме, що ву́лик.

В пасіці гули в уликах бджоли густим глухим гуком (Н.-Лев., II, 1956, 262);

Чоловік.. виймає з улика рямця з стільником (Вас., III, 1960, 329).

Значення в інших словниках

1. улик — у́лик іменник чоловічого роду вулик розм.  Орфографічний словник української мови
2. улик — Вулик  Словник чужослів Павло Штепа
3. улик — -а, ч., рідко. Те саме, що вулик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. улик — У́ЛИК див. ву́лик.  Словник української мови у 20 томах
5. улик — ВУ́ЛИК (спеціально виготовлене з дощок житло для бджіл), У́ЛИК розм., ВУ́ЛІЙ (У́ЛІЙ) діал.; ДУПЛЯ́НКА, КОЛО́ДА, КОЛО́ДКА, ПЕНЬ діал. (таке житло, видовбане з колоди).  Словник синонімів української мови
6. улик — У́лик, звич. ву́лик, -ка  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)