1. Словник української мови в 11 томах

улик

У́ЛИК, а, ч., рідко. Те саме, що ву́лик.

В пасіці гули в уликах бджоли густим глухим гуком (Н.-Лев., II, 1956, 262);

Чоловік.. виймає з улика рямця з стільником (Вас., III, 1960, 329).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улик — у́лик іменник чоловічого роду вулик розм. Орфографічний словник української мови
  2. улик — Вулик Словник чужослів Павло Штепа
  3. улик — -а, ч., рідко. Те саме, що вулик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. улик — У́ЛИК див. ву́лик. Словник української мови у 20 томах
  5. улик — ВУ́ЛИК (спеціально виготовлене з дощок житло для бджіл), У́ЛИК розм., ВУ́ЛІЙ (У́ЛІЙ) діал.; ДУПЛЯ́НКА, КОЛО́ДА, КОЛО́ДКА, ПЕНЬ діал. (таке житло, видовбане з колоди). Словник синонімів української мови
  6. улик — У́лик, звич. ву́лик, -ка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)