1. Словник синонімів української мови

улик

ВУ́ЛИК (спеціально виготовлене з дощок житло для бджіл), У́ЛИК розм., ВУ́ЛІЙ (У́ЛІЙ) діал.; ДУПЛЯ́НКА, КОЛО́ДА, КОЛО́ДКА, ПЕНЬ діал. (таке житло, видовбане з колоди). На хатки в мініатюрі були схожі ці рамкові вулики, в кожному з яких жила бджолина сім'я (О. Гончар); На самій прогалині.. стояло з десяток уликів (Б. Грінченко); Маруся буде соромитись і сховається у траві або за вулій — бо Маруся маленька (Марко Вовчок); Рідко в кого є дуплянки, так і то в лісі, залишки старого бортництва (В. Земляк); На теплого Олекси сусіда виставляє з льоху бджіл на сонце,.. вилізе тобі таке кволеньке з колоди, обігріється на сонці й літає, літає (Ю. Яновський); Є коло чого мати клопіт. Стодоли, повні збіжжя, пасіка на сто пнів (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улик — у́лик іменник чоловічого роду вулик розм. Орфографічний словник української мови
  2. улик — Вулик Словник чужослів Павло Штепа
  3. улик — -а, ч., рідко. Те саме, що вулик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. улик — У́ЛИК див. ву́лик. Словник української мови у 20 томах
  5. улик — У́лик, звич. ву́лик, -ка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. улик — У́ЛИК, а, ч., рідко. Те саме, що ву́лик. В пасіці гули в уликах бджоли густим глухим гуком (Н.-Лев., II, 1956, 262); Чоловік.. виймає з улика рямця з стільником (Вас., III, 1960, 329). Словник української мови в 11 томах