Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ультрамарин

Ультрамари́н, -ну

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. ультрамарин — ультрамари́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ультрамарин — УЛЬТРАМАРИ́Н, у, ч. 1. геол. Те саме, що лазури́т. 2. Пігмент від зеленого до фіолетового кольору, який одержують сплавлянням каоліну з содою та сіркою і використовують для виготовлення фарб; // Мінеральна яскраво-синя фарба.  Словник української мови у 20 томах
  3. ультрамарин — -у, ч. Мінеральна яскраво-синя фарба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ультрамарин — ультрамари́н (ісп. ultramarino – заморський, від лат. ultra – по той бік і mar – море) мінеральний пігмент синього кольору. Використовують для виготовлення фарб, підсинювання білизни («синька») тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ультрамарин — УЛЬТРАМАРИ́Н, у, ч. Мінеральна яскраво-синя фарба. З товченого лазуриту виготовляють найкращий якістю ультрамарин для живопису (Рад. Укр., 21.II 1965, 3); Малює [Т. Шевченко] чистими, по-весняному життєрадісними барвами: світлою зеленню,..  Словник української мови в 11 томах