Значення в інших словниках
-
ультра —
у́льтра іменник чоловічого або жіночого роду, істота людина, яка дотримується крайніх реакційних поглядів; екстреміст розм.
Орфографічний словник української мови
-
ультра —
невідм., ч. і ж. розм. Учасники й прихильники найреакційніших, украй правих угруповань фашистського типу.
Літературне слововживання
-
ультра —
невідм., ч. і ж., розм. Про людину, групу людей, які дотримуються крайніх політичних поглядів; про партію крайнього напряму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ультра —
У́ЛЬТРА, невідм., ч. і ж. 1. розм. Про людину, групу людей, які дотримуються крайніх політичних поглядів (перев. реакційних); про партію крайнього реакційного напряму. 2. фіз. Те саме, що ультрафіоле́тове промі́ння (див. промі́ння).
Словник української мови у 20 томах
-
ультра —
у́льтра (франц. ultra – крайній реакціонер, від лат. ultra – зверх, понад) представники крайніх екстремістських політичних течій. Існують ультраправі і ультраліві.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ультра —
Вкрай консервативні політичні угруповання у Франції: 1. в період реставрації Бурбонів у 1-й полов. XIX ст.; 2. на поч. 60-х XX ст. прагнули утримання франц. панування в Алжирі (ОАС).
Універсальний словник-енциклопедія
-
ультра —
У́ЛЬТРА, невідм., ч. і ж., розм. Про людину, групу людей, які дотримуються крайніх політичних поглядів (перев. реакційних); про партію крайнього реакційного напряму.
Словник української мови в 11 томах