упевнення —
упе́внення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
упевнення —
УПЕ́ВНЕННЯ (ВПЕ́ВНЕННЯ), я, с. Дія за знач. упе́внити. Все, що було, це омана. Всі його поцілунки та впевнення – се дуріння, брехня (Б. Грінченко).
Словник української мови у 20 томах
упевнення —
(впевнення), -я, с. Дія за знач. упевнити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
упевнення —
УПЕ́ВНЕННЯ (ВПЕ́ВНЕННЯ), я, с. Дія за знач. упе́внити. Все, що було, це омана. Всі його поцілунки та впевнення — се дуріння, брехня (Гр., II, 1963, 138).
Словник української мови в 11 томах
упевнення —
Упевнення, -ня с. Увѣреніе.
Словник української мови Грінченка