упевнення
УПЕ́ВНЕННЯ (ВПЕ́ВНЕННЯ), я, с. Дія за знач. упе́внити.
Все, що було, це омана. Всі його поцілунки та впевнення — се дуріння, брехня (Гр., II, 1963, 138).
Словник української мови (СУМ-11)УПЕ́ВНЕННЯ (ВПЕ́ВНЕННЯ), я, с. Дія за знач. упе́внити.
Все, що було, це омана. Всі його поцілунки та впевнення — се дуріння, брехня (Гр., II, 1963, 138).
Словник української мови (СУМ-11)