упорядковувати —
упорядко́вувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
упорядковувати —
Робити порядок, давати лад <�порядок>, доводити до ладу, приводити в порядок, ставити на свої місця, ОПОРЯДЖАТИ; (справи) полагоджувати; (дані) систематизувати; (словник) укладати.
Словник синонімів Караванського
упорядковувати —
див. закінчувати; залагоджувати
Словник синонімів Вусика
упорядковувати —
УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. 1. Доводити до ладу що-небудь, робити належний порядок у чомусь.
Словник української мови у 20 томах
упорядковувати —
(впорядковувати), -овую, -овуєш, недок., упорядкувати (впорядкувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Доводити до ладу що-небудь, робити належний порядок у чомусь. || Гарно, добре влаштовувати, забезпечувати всім необхідним для нормального життя, праці і...
Великий тлумачний словник сучасної мови
упорядковувати —
КЛАСИФІКУВА́ТИ недок. (розподіляти предмети, явища, поняття на класи за певними ознаками, властивостями), СИСТЕМАТИЗУВА́ТИ, УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ). — Док.: класифікува́ти, систематизува́ти, упорядкува́ти (впорядкува́ти).
Словник синонімів української мови
упорядковувати —
УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Доводити до ладу що-небудь, робити належний порядок у чомусь.
Словник української мови в 11 томах