Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

упрохати

Упроха́ти, -ха́ю, -ха́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. упрохати — упроха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. упрохати — УПРОХА́ТИ див. упро́хувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. упрохати — див. упрохувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упрохати — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін.  Словник синонімів української мови
  5. упрохати — УПРОХА́ТИ див. упро́хувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. упрохати — Упрохати, -хаю, -єш гл. = упросити.  Словник української мови Грінченка