упрохати —
упроха́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
упрохати —
УПРОХА́ТИ див. упро́хувати.
Словник української мови у 20 томах
упрохати —
див. упрохувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
упрохати —
БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін.
Словник синонімів української мови
упрохати —
Упроха́ти, -ха́ю, -ха́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
упрохати —
Упрохати, -хаю, -єш гл. = упросити.
Словник української мови Грінченка