усталеність —
уста́леність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
усталеність —
[усталеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
усталеність —
УСТА́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. уста́лений 2. На кінець XVI ст. чеська мова досягла небувалої усталеності і єдності (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
усталеність —
-ності, ж. Властивість за знач. усталений 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
усталеність —
УСТА́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. уста́лений 2. На кінець XVI ст. чеська мова досягла небувалої усталеності і єдності (Мовозн., XIII, 1955, 131).
Словник української мови в 11 томах