Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

усунений

Усу́нений і усу́нутий куди

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. усунений — усу́нений 1 дієприкметник відстронений, зліквідований усу́нений 2 дієприкметник введений в середину чого-небудь  Орфографічний словник української мови
  2. усунений — УСУ́НЕНИЙ¹, УСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до усу́нути¹. Жінка [в царській Росії] була усунена від участі в громадсько-політичному житті (з наук.-попул. літ.); Звання президента України ..  Словник української мови у 20 томах
  3. усунений — I усунутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до усунути I. || усунено, усунуто, безос. присудк. сл. II див. всунений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. усунений — УСУ́НЕНИЙ¹, УСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усу́нути¹. Жінка [в царській Росії] була усунена від участі в громадсько-політичному житті (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 3); // усу́нено, усу́нуто, безос. присудк. сл. [Зорін:] Де Грабчак?..  Словник української мови в 11 томах