Орфографічний словник української мови

усунений

усу́нений 1

дієприкметник

відстронений, зліквідований

усу́нений 2

дієприкметник

введений в середину чого-небудь

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. усунений — УСУ́НЕНИЙ¹, УСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до усу́нути¹. Жінка [в царській Росії] була усунена від участі в громадсько-політичному житті (з наук.-попул. літ.); Звання президента України ..  Словник української мови у 20 томах
  2. усунений — I усунутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до усунути I. || усунено, усунуто, безос. присудк. сл. II див. всунений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. усунений — Усу́нений і усу́нутий куди  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. усунений — УСУ́НЕНИЙ¹, УСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усу́нути¹. Жінка [в царській Росії] була усунена від участі в громадсько-політичному житті (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 3); // усу́нено, усу́нуто, безос. присудк. сл. [Зорін:] Де Грабчак?..  Словник української мови в 11 томах