усуспільнений — Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

усуспільнений — усуспі́льнений 1 дієприкметник усуспі́льнений 2 прикметник Орфографічний словник української мови
усуспільнений — УСУСПІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до усуспі́льнити. Нові члени колгоспу приводили конячки й здавали їх в усуспільнену стайню (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
усуспільнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до усуспільнити. || усуспільнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
усуспільнений — УСУСПІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усуспі́льнити. Нові члени колгоспу приводили конячки й здавали їх в усуспільнену стайню (Ле, Опов. та нариси, 1950, 169); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах