Великий тлумачний словник сучасної мови

усуспільнений

усуспі́льнений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до усуспільнити.

|| усуспільнено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. усуспільнений — усуспі́льнений 1 дієприкметник усуспі́льнений 2 прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. усуспільнений — УСУСПІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до усуспі́льнити. Нові члени колгоспу приводили конячки й здавали їх в усуспільнену стайню (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  3. усуспільнений — Усуспі́льнений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. усуспільнений — УСУСПІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усуспі́льнити. Нові члени колгоспу приводили конячки й здавали їх в усуспільнену стайню (Ле, Опов. та нариси, 1950, 169); // у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах