усуспільнений
усуспі́льнений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до усуспільнити.
|| усуспільнено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усуспільнений — усуспі́льнений 1 дієприкметник усуспі́льнений 2 прикметник Орфографічний словник української мови
- усуспільнений — УСУСПІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до усуспі́льнити. Нові члени колгоспу приводили конячки й здавали їх в усуспільнену стайню (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- усуспільнений — Усуспі́льнений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- усуспільнений — УСУСПІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усуспі́льнити. Нові члени колгоспу приводили конячки й здавали їх в усуспільнену стайню (Ле, Опов. та нариси, 1950, 169); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах