1. Словник української мови у 20 томах

усуспільнений

УСУСПІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до усуспі́льнити.

Нові члени колгоспу приводили конячки й здавали їх в усуспільнену стайню (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усуспільнений — усуспі́льнений 1 дієприкметник усуспі́льнений 2 прикметник Орфографічний словник української мови
  2. усуспільнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до усуспільнити. || усуспільнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. усуспільнений — Усуспі́льнений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. усуспільнений — УСУСПІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усуспі́льнити. Нові члени колгоспу приводили конячки й здавали їх в усуспільнену стайню (Ле, Опов. та нариси, 1950, 169); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах